Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Published 03.09.2020

Схвалено Затверджую.

Педагогічною радою Директор НВК:

(протокол № 2 __________В. Прокурат

від 30.08.2020 року)

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ МАВКОВИЦЬКОГО НВК

Мавковичі – 2020

Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Мавковицькому НВК розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

1.2. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу освіти.

1.3. Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

Система внутрішнього забезпечення освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

– вдосконалення планування освітньої діяльності, через затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;

– підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти, шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання;

– підвищення кваліфікації педагогічних працівників для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

– забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність навчального закладу;

– створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

– самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

– моніторинг якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– освітнє середовище;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

– система управлінської діяльності;

– критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

– система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– система педагогічної діяльності;

– критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– самооцінювання якості освіти;

– функціональні обов’язки робочої комісії;

– завдання моніторингу якості освіти;

– основні форми моніторингу;

– критерії моніторингу;

– очікувані результати;

– підсумки моніторингу.

Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Забезпечення якості освіти передбачає:

– наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо);

– організацію освітнього процесу;

– контроль освітньої та виховної діяльностей;

– якість підготовки працівників на всіх рівнях;

– надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками;

– відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг;

– відповідальність кожного здобувача освіти про якісне отримання таких послуг.

Освітнє середовище

Критерії безпечного освітнього середовища:

– у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;

– заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;

– дизайн освітнього середовища закладу функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;

– здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;

– педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;

– у закладі створено умови для здорового харчування;

– у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

– у закладі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Критерії для оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-

яких форм насильства та дискримінації:

– заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;

– у закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;

– керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;

– у закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;

– заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до

навчання освітнього середовища:

– у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

– заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;

– освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.

Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні навчальним

закладом:

– забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;

– інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;

– систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;

– інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своїх дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.

Завдання інформаційних систем в управлінні закладом освіти:

– забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;

– впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;

– забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;

– висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;

– розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

Забезпечення наявності освітніх ресурсів для організації освітнього

процесу, в тому числі самостійної роботи учнів.

– Роботу інформаційної системи закладу забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі.

– Значне місце в управлінні закладом відіграє офіційний сайт.

– Дистанційне навчання реалізоване через програмне середовище google

сlassroom, zoom.

Система управлінської діяльності

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

– створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

– раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

– забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

– визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;

– правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

– забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

– створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Критерії оцінювання управлінської діяльності

– створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;

– забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації;

– забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору;

– наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

– створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

– організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму;

– ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

– прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою;

– формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту No 1473 від 20.12.2011, наказом МОН No 1135 від 08.08.2013.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

– контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

– навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

– діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

– стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

– виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

– характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

– сформованість предметних умінь і навичок;

– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези).

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є:

– поточне,

– тематичне,

– семестрове,

– річне оцінювання,

– державна підсумкова атестація.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

– ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

– постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

– налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

– організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011 року, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013 року.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту” та листа МОН No 1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Самооцінювання якості освіти

Функції самооцінювання:

– Отримання порівняльних даних.

– Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

– Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Види самооцінювання:

– Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

– Моніторинг педагогічної діяльності.

– Моніторинг за освітнім середовищем.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен

навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

– підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

– практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

– аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавцями самооцінювання є робоча комісія у складі директора, заступників,

керівників МО, вчителів, батьків, учнів.

Функціональні обов’язки робочої комісії

– бере участь у розробленні інструментарію;

– бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

– проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

– аналізує результати зібраної інформації;

– веде облік результатів;

– готує пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:

– опитування;

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

– вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);

– визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольний зріз знань).

Завдання моніторингу якості освіти

– здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі освіти;

– аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

– створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

– прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.

Основні форми моніторингу

– проведення контрольних робіт;

– участь учнів у різних етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів, турнірів;

– перевірка документації;

– опитування, анкетування;

– відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу

– об’єктивність;

– систематичність;

– відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

– надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

– гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати

– отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

– покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу

– підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

– за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

– дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради;

– щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти.